Шановні друзі, колеги та громадськість.
За останні кілька днів до Павільйону України надійшли десятки повідомлень підтримки та пропозицій допомогти. Користуючись нагодою, ми хочемо подякувати всім за теплі слова — вони допомагають нам у ці скрутні часи.
Нас також неодноразово запитували, як ми ставимося до участі російського павільйону у Венеційській бієнале.
Ми відповідаємо на це питання і водночас ховаємось у бомбосховищах, евакуюємо твори мистецтва, стоїмо в багатогодинних заторах і переховуємось в укриттях з нашими сім’ями – все це у супроводі звуків ракет, ударних гелікоптерів, винищувачів, куль, бомб і сирени та вибухів. Щовечора на горизонті ми бачимо ритмічні спалахи — жахливе явище, спричинене багаторазовими запусками ракет «Град» і підірваними нафтобазами. Чорнобильська атомна електростанція, стратегічний об’єкт і пам‘ятник помилкам сучасного суспільства, зараз окупована російськими військами.
Ми відповідаємо на це питання через вісім років після анексії Криму, окупації Донецька та Луганська та прямого замаху на незалежність України. Ми відповідаємо на питання після сотень років культурної апропріації, насильницької русифікації, заборони української мови та переслідування українських митців Росією та СРСР.
Ми виступаємо проти присутності російського павільйону на Венеційській бієнале.
Наразі Росія є мілітаристською державою-агресором з імперіалістичними амбіціями. Її очолює терорист, налаштований знищити не лише незалежну українську націю, а й підірвати стабільність усієї європейської цивілізації. Президент Росії може й не репрезентує всіх своїх громадян, однак він перебуває при владі протягом десятиріч, а його авторитарна влада не була оскаржена належним чином на батьківщині. Протягом багатьох років більшість громадян Росії робили вибір бути співучасниками його рішень.
Усі ці роки глобальне суспільство осуджувало дії Росії, однак продовжувало уможливлювати агресора, дозволяючи їй бути частиною політичного, інформаційного, економічного та культурного дискурсу.
Настав час змінити це.
Ми повністю підтримуємо заяву Венеційської бієнале про те, що міжнародні виставки — платформами для співпраці та діалогу. Разом с тим, ми отримали масу повідомлень підтримки та занепокоєння з усього світу, і жодне з них не було від російських установ чи їхнього Міністерства культури.
Інші павільйони, колекціонери, куратори, дослідники та просто випадкові поціновувачі мистецтва зв‘язалися із нами і запропонували допомогу. Ми жодного разу не чули пропозицій допомоги від російських художників чи комісарів павільйону, чия армія в цей час бомбить нас і заганяє в укриття чи змушує тікати. Єдиною людиною, яка звернулася до нас в розрізі цих подій, був колишній запрошений куратор Раймундас Малашаускас, який заявив про свою відставку.
Ми віримо, що діалог – це двостороннє спілкування, а не нав’язаний порядок денний. Тому ми вважаємо, що Росія не має бути частиною Бієнале. Досить лише того, що напад Росії на Україну почався в ніч на 24 лютого під час засідання ООН. На круглому столі щодо запобігання війні росіяни цинічно переконували світ, що війна – найкращий спосіб захистити їхній же світогляд. Усе це на додаток до багатовікового привласнення здобутків української культури, розкрадання культурних артефактів, переслідувань, політичного тиску на митців та пропаганди.
Хоча деякі митці продемонстрували солідарність з Україною, сам національний павільйон Росії підпорядковується волі Міністерства культури — урядового органу, місія якого — транслювати імперіалістичний російський наратив та шовіністичні цінності. Дозволяючи цьому органу бути частиною Міжнародної художньої виставки, ми забезпечуємо платформу для російського впливу.
Робота над українським павільйоном наразі призупинена: команда розкидана по всій країні та зосереджена на збереженні власних життів та творів мистецтва, а не на підготовці. Війна, нав’язана Росією, ставить нас у невигідне становище і заважає Україні брати участь у діалозі Венеційської бієнале.
Більшість політичних, економічних, інформаційних та культурних інституцій об'єднали зусилля, щоб обмежити вплив Росії та її доступ до досягнень демократичних суспільств. Ми заохочуємо мистецьку спільноту та установи, особливо Бієнале, позбавити російський режим і пропагандистську машину ще однієї можливості задати свій культурний порядок денний.
Наші колеги з Європи та США демонструють радикальну солідарність з Україною. Багато незалежних художників, кураторів та представників дружніх павільйонів виступають проти російського представництва на Бієнале, включно з павільйонами Литви та Естонії, які ініціювали відкритий лист із проханням заборонити Росії виставлятися. Ми закликаємо наших колег, які бажають підтримати українську мистецьку спільноту та павільйон, приєднатися до цього руху та продемонструвати свою підтримку.
Підтримуйте Україну в її боротьбі за життя, свободу, незалежність і демократичні цінності.
З надією,
Павло Маков
Марія Ланько
Лізавета Німецька
Борис Філоненко