[оновлено 24 березня, 2022]
Під час відеоконференції з організаторами та міжнародними кураторами Венеційської бієнале куратори українського павільйону повідомили, що відновили роботу над проєктом і представлятимуть Україну на 59-й Міжнародній художній виставці.
Попри війну, команді вдалося евакуювати фрагменти проєкту «Фонтан виснаження. Acqua Alta» з Києва, який потерпав від обстрілів. Решту проєкту команда планує відтворити у Венеції. Куратори твердо переконані, що шанс представити Україну на найважливішому мистецькому форумі у світі роботою Павла Макова допоможе Україні отримати власний голос і боротися з російською агресією не лише на території своєї країни, а й міжнародному культурному просторі.
24 лютого, після вторгнення Росії в Україну, члени команди Українського павільйону возз’єдналися зі своїми сім’ями в пошуках безпечного місця для укриття. Усі роботи над проєктом були припинені з міркувань безпеки. Але менше ніж за два тижні куратори таки знайшли спосіб презентувати Україну на бієнале, попри складні обставини.
«У такі часи присутність України на виставці важлива як ніколи раніше. Коли Росія заперечує саме право на існування нашої культури, ми мусимо продемонструвати світові наші досягнення», — коментують куратори павільйону Марія Ланько, Лизавета Герман та Борис Філоненко.
Павільйон України представить роботу Павла Макова — «Фонтан виснаження. Acqua Alta». Це кінетична скульптура, що складається із 78 мідних воронок, вмонтованих у вертикальну платформу площею три квадратні метри. Воронки розташовані одна під одною у формі піраміди. Вода, що впадає в одну воронку, розділяється на два потоки, живлячи наступні воронки в піраміді. Лише кілька крапель досягають дна фонтану, символізуючи виснаження на особистому та глобальному рівні.
Одна з кураторок проєкту, Марія Ланько, на другий день після російського вторгнення змогла евакуювати воронки фонтану з Києва. Вона понад тиждень подорожувала між містами, шукаючи постійне місце проживання. Завдяки підтримці Міністерства культури та інформаційної політики України їй вдалося виїхати з України разом із кількома членами команди, які її супроводжували.
Архітектурне рішення проєкту розробило київське архітектурне бюро ФОРМА. Вони спроєктували автономну платформу, що подає воду до фонтану та до якої кріпляться воронки. Першу модель платформи розробили та протестували в Києві. Її мали відправити до Венеції за два тижні, але ці плани зірвалися.
З початку війни команда отримала численні повідомлення підтримки та пропозиції допомоги від різних установ, організацій та окремих осіб. У своїй презентації на відеоконференції куратори відзначили, що проєкт можливий завдяки значній підтримці учасників Литовського павільйону на La Biennale Arte 2022 та урядових установ Литви, а також індивідуальній допомозі Паоло Фальконе з Fondazione Falcone for the Arts, Франчески Пенноне та Антонелли Берутті з галереї Pinksummer в Генуї, Петри Стельцер, Саймона Різа, Астрід Форстерманс і Марко Напа.
Розробку платформи передадуть підряднику в Італії, її виконають за дизайном від ФОРМА.
Куратор Борис Філоненко разом із видавництвом IST Publishing завершує роботу над каталогом, який буде надруковано Wilco Art Books у Нідерландах. Українську версію каталогу надрукують у Литві.
Фінансування проєкту забезпечить українська галерея «The Naked Room» та щедрі пожертви меценатів.